Розглядається спроба визначення та систематизації теоретично-методологічних засад нової для нашої країни науки - практичної психології. Висвітлюються теоретичні засади практичної психології, в тому числі акцентується увага на життєвій ситуації особистості, основних видах діяльності та функціях соціально-психологічної служби. Обгрунтовується практична психологія в системі освіти, де аналізуються основи організації психологічної служби в освітніх закладах, проблеми становлення особистості у навчально-виховному процесі, а також основні види діяльності шкільного психолога. Матеріал, грунтований на кращих надбаннях психологічної думки та досвіду, поданий таким чином, аби максимально забезбечити засвоєння специфіки роботи практикуючих психологів, проблем їхнього професійного та особистісного формування.

Розглянуто психологічні закономірності професіогенезу саморегуляції мислення майбутнього практичного психолога. Проаналізовано сучасні психологічні парадигми вивчення й розвитку професійного мислення та його довільної саморегуляції як складової компетентності фахівця. Обгрунтовано концепцію змісту, структури та професіогенезу саморегуляції мислення сучасного практичного психолога. Охарактеризовано систему психологічних механізмів, чинників і психолого-педагогічних умов професіогенезу регулятивної культури мислення майбутніх практичних психологів у системі їх фахової підготовки.

Рассмотрены психологические закономерности профессиогенеза саморегуляции мышления будущего практического психолога. Проанализированы современные психологические парадигмы изучения и развития профессионального мышления и его произвольной саморегуляции как составной компетентности специалиста. Обоснована концепция содержания, структуры и профессиогенеза саморегуляции мышления современного практического психолога. Охарактеризована система психологических механизмов, факторов и психолого-педагогических условий профессиогенеза регулятивной культуры мышления будущих практических психологов в системе их профессиональной подготовки.

Розглянуто актуальні психологічні проблеми конфліктів, їх функції, види, роль у розвитку особистості. Розкрито психологічні аспекти їх аналізу, діагностики, прогнозування та профілактики. Проаналізовано особливості виникнення та подолання міжособистісних, сімейних, педагогічних, політичних, етнічних конфліктів. Описано технології конструктивного спілкування та раціональної поведінки у конфліктах, форми та стратегії їх завершення та вирішення. Висвітлено психологічні наслідки конфліктів для особистості, групи, суспільства.

Рассмотрены актуальные психологические проблемы конфликтов, их функции, виды, роль в развитии личности. Раскрыты психологические аспекты их анализа, диагностики, прогнозирования и профилактики. Проанализированы особенности возникновения и преодоления межличностных, семейных, педагогических, политических, этнических конфликтов. Описаны технологии конструктивного общения и рационального поведения в конфликтах, формы и стратегии их завершения и решения. Освещены психологические последствия конфликтов для личности, группы, общества.

Висвітлено теоретичні та технологічні засади практичної психології в системі вищої школи, розкрито її особливості та місце в системі професіогенезу особистості майбутнього псхиолога-практика. Увагу приділено принципам психологічної діагностики, теоретико-методологічним засадам розробки психодіагностичних технологій, особистісним проявам дезадаптації психологів-початківців, специфіці виникнення дезадаптивних тривожних станів, психологічним детермінантам емоційних переживань фрустраційних ситуацій в юнацькому віці, рефлексивно-творчим технологіям професійного розвитку мисленнєвих здібностей майбутніх психологів.

Освещены теоретические и технологические основы практической психологии в системе высшей школы, раскрыты ее особенности и место в системе профессиогенеза личности будущего психолога-практика. Уделено внимание принципам психологической диагностики, теоретико-методологическим основам разработки психодиагностических технологий, личностным проявлениям дезадаптации начинающих психологов, специфике возникновения дезадаптивных тревожных состояний, психологическим детерминантам эмоциональных переживаний фрустрационных ситуаций в юношеском возрасте, рефлексивно-творческим технологиям профессионального развития мыслительных способностей будущих психологов.

Проаналізовано психологічні закономірності професіогенезу мислення майбутнього психолога-практика, становлення його професійного мислення в системі фахової підготовки за умов ВНЗ. Запропоновано психологічні парадигми вивчення та розвитку професійного мислення та його довільної саморегуляції як складової компетентності фахівця, концепцію професіогенезу мислення в системі фахової підготовки фахівців психологічних спеціальностей. Наведено результати комплексного дослідження психологічних механізмів, особливостей і чинників розвитку професійного мислення, а також психолого-педагогічних умов професійного розвитку регулятивної культури мислення в системі підготовки психологів і практичних психологів у вищій школі.

Проанализированы психологические закономерности профессиогенеза мышления будущего психолога-практика, становления его профессионального мышления в системе специальной подготовки в условиях ВУЗ. Предложены психологические парадигмы изучения и развития профессионального мышления и его произвольной саморегуляции как слагаемой компетентности специалиста, концепция профессиогенеза мышления в системе профессиональной подготовки специалистов в области психологии. Приведены результаты комплексного исследования психологических механизмов, особенностей и факторов развития профессионального мышления, а также психолого-педагогических условий профессионального развития регулятивной культуры мышления в системе подготовки психологов и практических психологов в высшей школе.

Зазначено, що конфліктна взаємодія та шляхи її регуляції займають домінуюче місце у дослідженнях сучасної психології, педагогіки та конфліктологїї. Загальні положення сучасних теоретичних і методологічних аспектів базуються на виокремленні особистісного фактора в конфліктній взаємодії як основного та ключового. Психологічна детермінація як особистісний чинник конфліктної взаємодії, її виокремлення й експериментальне дослідження дозволяє більш точно визначити чинники означеної проблеми.

Досліджено психологічну сутність, структуру, функції, специфіку і закономірності професійного мислення та процес його саморегуляції у практичних психологів у контексті поєднання системно-структурного, особистісного та професійно-розвивального підходів. Розроблено концепцію саморегуляції мислення практичного психолога та його професійного розвитку в системі вузівської підготовки. Проаналізовано особистісні, мотиваційні, ціннісні, когнітивні та технологічні складові процесу саморегуляції, характеристики професійного мислення практичного психолога, рушійні сили, детермінанти та умови його розвитку. Визначено роль психологічних механізмів (інтегральних, стильових, рефлексивних) і чинників (характеристики Я-концепції, ціннісності, креативності, складності завдань), які детермінують продуктивність і професійний розвиток саморегуляції мислення. На основі експериментального дослідження виявлено психолого-педагогічні закономірності та умови управління процесом професійного розвитку регулятивної культури мислення практичного психолога. Підтверджено визначальну роль змісту та структури навчальних курсів з практичної психології, комплексу розвивальних (у тому числі й активних) психотехнологій управління процесом формування саморегуляції професійного мислення у системі фахової підготовки психологів.

Розглянуто актуальні психологічні проблеми конфліктів, їх функції, види і місце в житті особистості, особливості їх виникнення та розв'язання, а також основи психологічної допомоги. Особливу увагу звернено на психологічні аспекти психологічного аналізу та психодіагностики конфліктів, прогнозування та психопрофілактику, психотехніку та психотехнології надання психологічної допомоги у конфліктах та пов'язаних з ними переживаннях. Наведено адаптований комплекс психологічних методик, що дозволяють значною мірою запобігати виникненню конфліктних ситуацій, частоті виникнення конфліктів, негативним впливам конфліктів на особистість та її розвиток.

Рассмотрены актуальные психологические проблемы конфликтов, их функции, виды и место в жизни личности, особенности их возникновения и решения, а также основы психологической помощи. Значительное внимание уделено психологическим аспектам психологического анализа и психодиагностике конфликтов, прогнозированию и психопрофилактике, психотехнике и психотехнологии оказания психологической помощи в конфликтах и связанных с ними переживаниях. Приведен адаптированный комплекс психологических методик, позволяющих в значительной мере предупредить возникновение конфликтных ситуаций, частоту возникновения конфликтов, отрицательное влияние конфликтов на личность и её развитие.

Висвітлено теоретичні засади психологічної феноменології креативності. Розкрито сутність таких понять, як креативність і креативний потенціал особистості. Увагу приділено особливостям психодіагностики та психокорекції креативності у дорослих і дітей. Охарактеризовано складові й основні напрями розвитку креативної психотерапії. Наведено інформацію про інтегровану програму активізації креативного потенціалу особистості студента.

Освещены теоретические основы психологической феноменологии креативности. Раскрыта сущность таких понятий, как креативность и креативный потенциал личности. Уделено внимание особенностям психодиагностики и психокоррекции креативности у взрослых и детей. Охарактеризованы слагаемые и основные направления развития креативной психотерапии. Дана информация об интегрированной программе активизации креативного потенциала личности студента.

Розкрито психологічну феноменологію та зміст понять професійна адаптація/дезадаптація, професійна адаптивність/дезадаптивність, професійна адаптованість/дезадаптованість, професійний адаптивний потенціал. Визначено психологічну специфіку професійної адаптації/дезадаптації, основні підходи до її визначення та психодіагностики, складові та чинники професійної адаптації/дезадаптації. Увагу приділено специфіці психодіагностики професійної дезадаптації у майбутніх фахівців у контексті її превенції. Розглянуто психологічні прийоми та методи превенції професійної дезадаптації майбутніх психологів. Запропоновано програму попередження та подолання професійної дезадаптації у майбутніх психологів-практиків і розвивально-адаптивний тренінг з розвитку професійного адаптивного потенціалу.

Розкрито проблеми психологічної феноменології та зміст професійної адаптації та дезадаптації (ПАДА), адаптивності та дезадаптивності, адаптованості та дезадаптованості, а також професійний адаптивний потенціал (ПАП). Висвітлено психологічну специфіку ПАДА, основні підходи до її вивчення та психодіагностики, складові та чинники, специфіку превенції та психотерапії професійної дезадаптації (ПДА). Наведено програму запобігання та подолання ПДА у майбутніх психологів-практиків та розвивально-адаптивний тренінг з розвитку ПАП.

Раскрыты проблемы психологической феноменологии и содержание профессиональной адаптации и дезадаптации (ПАДА), адаптивности и дезадаптивности, адаптированности и дезадаптированности, а также профессиональный адаптивный потенциал (ПАП). Освещены психологическая специфика ПАДА, основные подходы к её изучению и психодиагностике, составляющие и факторы, специфика превенции и психотерапии профессиональной дезадаптации (ПДА). Приведены программа предотвращения и преодоления ПДА у будущих психологов-практиков и развивательно-адаптивный тренинг по развитию ПАП.

Розкрито психологічний зміст понять "ціннісні орієнтації", "конфлікт", "конфліктні форми поведінки". Розглянуто психологічні механізми формування системи ціннісних орієнтацій у студентів і їх взаємозв'язку з виникненням і подоланням конфліктів і конфліктних форм поведінки студентів. Наведено результати експериментальної роботи та рекомендації з психодіагностичної та розвивальної роботи щодо подолання конфліктних форм поведінки шляхом розвитку системи ціннісних орієнтацій та рефлексії особистості в студентському віці.

Розкрито сучасне тлумачення дисципліни, що включає розуміння психотерапії як широкого діапазону впливів, які здійснюються психотерапевтами-прихильниками різних теоретичних поглядів. Охарактеризовано найбільш поширені підходи: психодинамічний, гуманістичний, поведінковий та когнітивний.

Розглянуто актуальні психологічні проблеми сутності, характеристик і специфіки професійного мислення психолога-практика. Досліджено умови та шляхи становлення кваліфікованих фахівців у галузі психології у системі сучасної вищої школи. Констатовано, що професійне мислення психолога-практика є цікавим, оригінальним і специфічним видом фахового професійного мислення.

Рассмотрены актуальные психологические проблемы сущности, характеристик и специфики профессионального мышления психолога-практика. Исследованы условия и пути становления квалифицированных специалистов в области психологии в системе современной высшей школы. Отмечено, что профессиональное мышление психолога-практика - интересный, оригинальный и специфический вид профессионального мышления.

The authior considered actual psychological problems of essence, characteristics and specificities of professional thinking psychologist - practice. It is investigated conditions and ways of becoming of the qualified experts in the field of psychologyin system of the modern higher school. It is ascertained, that professional thinking psychologist - practice є an interesting, original and specific kind of professional professional thinking.

Розглянуто проблему професійного мислення психолога-практика, особливості його становлення в період набуття засад професіоналізму у ВНЗ. Надано визначення креативності як здатності до конструктивного нестандартного мислення і поведінки, висвітлено основні напрямки її прояву в професійному мисленні психолога-практика. Визначено основні параметри креативності, що є основою тестування дивергентної продуктивності професійного мислення психолога-практика. За допомогою тесту "Незавершені фігури" з фігурних тестів творчого мислення Е. П. Торранса, опитувальника креативного потенціалу і тесту "Ваш творчий потенціал" в адаптації Г. С. Никифорова досліджено рівень та особливості креативності у майбутніх психологів-практиків.

Рассмотрена проблема профессионального мышления психолога-практика, особенности его становления в период профессионализации в вузе. Дано определение креативности как способности к конструктивному нестандартному мышлению и поведению, представлены основные направления проявления креативности в профессиональном мышлении психолога-практика. Очерчены основные параметры креативности, которые положены в основу тестирования дивергентной производительности профессионального мышления психолога-практика. С помощью теста "Незавершенные фигуры" фигурных тестов по определению творческого мышления Е. Торранс, опросника креативного потенциала и теста "Ваш творческий потенциал" в адаптации Г. С. Никифорова исследован уровень и особенности креативности у будущих психологов-практиков.

The problem of professional thinking psychologist practices, especially its emergence in the period since the principles of professionalism in the university. The definition of creativity as the ability to engage in constructive alternative thinking and behavior outlines its manifestations in the professional thinking of psychologist practice. Are outlined the basic parameters of creativity, which form the basis of tests of divergent thinking performance of professional psychologist practices. Using test "All figures" from the battery of tests of creative thinking graphic E. Torrance, questionnaire and creative potential of the test "your creative potential" in the adaptation G. Nikiforova investigated the level and characteristics of creativity in future psychologistТs practitioners.